Відмова від газового опалення принесе виробництву вигоду лише в разі правильного вибору альтернативного палива. Його має бути досить на опалювальний сезон, воно має бути дешевим, зручним у транспортуванні і зберіганні.
Так, не варто ставити котел на трісці, якщо у вашому регіоні немає підприємств лісової і деревообробної промисловості. Також ви не зможете оцінити переваги опалювання соломою, якщо живете в горах, де не вирощують ні зернові, ні технічні культури.
Південний схід і центр України
Для південного сходу і центру України економічно вигідно топити твердопаливні котли лушпинням соняшнику і пелетами з нього. Це пов’язано з тим, що саме в цих регіонах соняшник займає більшість посівних площ і розташовані великі олійно-жирові комбінати та олійноекстракційні заводи.
Теплотворна здатність соняшникового лушпиння еквівалентна 17,2 МДж/кг.
За показником теплотворної здатності соняшникове лушпиння переважає дрова і буре вугілля. Однак якщо виробництво розміщене в інших регіонах, то переходити з газу на опалювання лушпинням соняшника не варто, оскільки через малу насипну вагу його складно транспортувати на далекі відстані, а для зберігання потрібні габаритні склади. У цьому разі зручніше використовувати пелети з лушпиння, але вони дорожчі.
Теплота згоряння пелетів із лушпиння соняшника — 17,9—19,9 МДж/кг.
Західні та північні регіони України
Лісом в Україні багаті західні та північні регіони. В них добре розвинута деревообробна промисловість, з відходів якої виготовляють тріску — ще один вид альтернативного палива.
Паливна тріска ― це подрібнені відходи лісозаготівель та деревообробки (сучки, кора, пеньки, щепа, тирса), а також демонтовані будівельні дерев’яні матеріали, непридатні для подальшого використання.
Теплота згоряння тріски різних порід становить приблизно 18,8 МДж/кг.
Тріска доступна в продажу цілий рік, її зручно транспортувати, але їй шкодить волога, тому вона потребує спеціальних умов перевезення та зберігання.
На заході й півночі також рентабельно опалювати виробничі об’єкти дровами, але чим далі на південь і схід, тим це паливо стає дорожчим.
Найчастіше для опалювання використовують дрова з берези, клена, ясеня й дуба.
Дрова дають 10—15 МДж/кг тепла.
Крім дров, популярними є деревні пелети. Вони мають більшу тепловіддачу, ніж дрова: при спалюванні 1 тонни пелет виділяється стільки ж тепла, скільки при спалюванні 1,6 тонни дров. Однак деревні пелети високої якості коштують дорого.
Деревні пелети — це 16—18 МДж/кг.
Для західних та північних регіонів відносно дешевим паливом є торф. Найбільші його поклади заходяться в Рівненській області. Це ефективне паливо, але його характеризує висока зольність. Крім того, торф не перевозять на далекі відстані через об’ємну вагу та наявність значної кількості баласту (води й золи).
Середня теплота згоряння грудкового торфу з вологістю 30% дорівнює 13,1 МДж/кг, фрезерного торфу вологістю 40% — 11,1 МДж/кг.
Степові та лісостепові зони України
Побічним продуктом вирощування зернових і технічних культур (пшениці, жита, сої, ріпаку та ін.) є солома. Це альтернативне паливо доступне майже в усіх регіонах України. Найбільше його в степових і лісостепових зонах, а отже, там воно найдешевше.
Солома має високу тепловіддачу і легко відновлюється. Підраховано, що 3 т соломи заміщують 1000 куб. м природного газу.
Теплотворна здатність пшеничної соломи становить 17—18 МДж/кг, ріпакової — приблизно 16—17 МДж/кг.
Це місцевий енергоресурс. Через низьку насипну вагу солому не вигідно транспортувати на далекі відстані. Також вона потребує містких і сухих складів для зберігання.
Щоб убезпечити виробництво від перебоїв з її поставкою, хороший вихід — укласти форвардний контракт із фермерським господарством під час посівної, щоб гарантовано отримати солому після жнив.
У разі встановлення твердопаливних котлів, спеціально розроблених для спалювання соломи, компенсуються її недоліки як палива (спричинення корозійних процесів теплообмінних поверхонь котлів через підвищений вміст сірки й хлору та нерівномірність згоряння тюків).
Наприклад, у водогрійних котлах нашого виробництва оптимальний режим горіння соломи підтримує автоматика. А завдяки спеціальним матеріалам топки строк експлуатації котлів — не менше 20 років.
На південному сході і в центрі України, крім соломи в тюках та рулонах, популярні солом’яні пелети. Їх переваги — зручність транспортування і складування. Недолік — ціна.
У результаті спалювання пелетів із соломи отримують 15—19,8 МДж/кг тепла.
Перш ніж замінити газовий котел на твердопаливний, подумайте, чим вам було б вигідно його топити. З’ясуйте, яке альтернативне паливо доступне у вашому регіоні і чи є можливість придбати його в потрібній кількості. Знайдіть постачальника і дізнайтеся вартість та умови поставок. Найкраще закупити паливо на весь опалювальний сезон до його початку або домовитися про доставку партіями.
Тільки вибравши паливо для котла, можна вибирати і сам котел.